Виїжджаємо на автостраду Луцьк -Любешів і продовжуємо рух на північ. Перед нами поселення Ситниця.
У минулому поселення оточували віковічні дуби, на північ простягались заболочені луки, порослі очеретом, вербами, вільхами, березами. Територія села лежала на родючих грунтах із значним вмістом глини, добре родили жито і пшениця, люди мали гарний урожай, завжди були „ситі”. Таке перше пояснення назви села. А друге походить від того, що у заболочених місцях зустрічався рогіз „ситник”. Село засноване в 1774 році на землях поміщика Красницького.
У 1867 році тут була відкрита церква Івана Богослова. В 1905 році на зібрані кошти місцевих селян зведено головну дзвіницю церкви та побудовано церковно- приходську школу. У 1923 році відкривається початкова школа на базі колишньої церковно-приходської.
Навесні 2005 року сільська установа відсвяткувала свій 100-літній ювілей і зібрала на своєму подвір’ї випускників всіх років.
| 